Златопіль - Усі Новини Кіровоградщини



Останні новини

Читати усі новини

Отзывы, цены твердотопливных котлов

 
Экономное отопление для дома
П'ятниця, 27 липня 2018 13:30

Художник і геральдист Володимир Філімонов: нам добре працювати разом (ФОТО)

Зустрічі і почуття оновлюють  душу -  цією думкою ствердився після знайомства з Володимиром Філімоновим із Кропивницького.

Його батько, Сергій Пилипович, свого часу навчався у Ленінградському художньому училищі,  викладав у дитячій художній школі, працював методистом обласного будинку народної творчості. Тож ще з дитинства навчав юне дарування – сина вести спостереження за тим, як об’ємний, складний, невловимий за кольором і фарбою предмет перетворюється в чіткий рисунок на плоскому полотні, а потім вбирається в барви, стає яскравим і «живим».

І сьогодні пам’ятаю дослівно батькове напучування : «Головне – не тільки оволодіти необхідними технічними навичками і засвоїти засоби малюнка та живопису, а помічати цікаве й узагальнювати побачене», - каже  Володимир. – А ось від  незабутньої мами, яка була вчителькою,  взяв у життя позитивні якості характеру: володіти собою, вислуховувати людей, не перебиваючи,  порядність,  уважне ставлення до інших.

З теплотою в голосі згадує Володимир Філімонов (на фото) нині покійного директора міської дитячої художньої школи  Леоніда Івановича Бондара, який протягом  1959-1964 років вивів метикуватого й непосидючого  учня  на самостійний  шлях живописця – від сприйняття натури до її зображення. Володю  навчав здатності бути закоханим у  неповторний світ очима  художника.

За плином часу та численних подій, які освітлювали його душу,  не зітерлися у свічаді пам’яті прізвища  тодішніх ровесників і однодумців із  першого випуску  художньої школи. У нашій  розмові   називає прізвища  Володі  Погрібного - головного художника керамічного заводу в  Ленінградській області, Емілії Руденко, яка після закінчення Одеського художнього училища багато років була співробітником  Кіровоградського обласного художнього фонду,  Лариси Яковлєвої  -  працювала за спеціальністю  в  художніх майстернях поблизу колишнього кіровоградського аеропорту по вулиці Короленка.

– Яким  склалося ваше творче життя? -  запитую.

– Трудову діяльність розпочав у 1966 році після закінчення 24- ї  кіровоградської школи  та художньої школи  на посаді художника - рекламіста кінореклами обласного управління кінофікації. – одповідає. - Невдалим виявився вступ до Одеського художнього училища. На екзамені з російської мови «зрізався», хоча творчі конкурси пройшов успішно в той час,  коли окремі абітурієнти  не знали, зокрема,  чим розводити акварель: керосином чи водою. Далі – служба в армії  з одночасним навчанням у Московському заочному університеті образотворчих мистецтв.  Як не згадати сьогодні із вдячністю   Євгенію Михайлівну Чабаненко – тодішнього заступника голови  Кіровоградської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Саме завдячуючи цій неспокійній жінці ( до слова, моєму колишньому директору 27-ої школи – авт.)  у місті  було відкрито виробничий творчий експериментальний комбінат охорони пам’яток історії і культури, до якого був запрошений на посаду художника -оформлювача.

Запамۥяталася  Володимиру Філімонову  участь в оформленні експозиційної частини літературно-меморіального музею українського   драматурга Івана Микитенка в селі Рівному Новоукраїнського району, твори якого вивчалися у 60 - роки в середній школі,  музею бойової слави в селі Володимирівка Кіровоградського району та  музею уславленого героя Вітчизняної війни 1812 року генерала Миколи Раєвського (усипальниця родини Раєвських). А ще він працював над експозиціями краєзнавчих музеїв у селах  Рівне Новоукраїнського   та Богданівці і Макарисі  Знамۥянського районів, у  Новоукраїнці.

– Володимире Сергійовичу, знаю вас не перший рік як сумлінну, скромну. глибоко порядну й надійну людину. Однак про схильність до гербознавства – складання, тлумачення та вивчення гербів дізнався  чомусь із засобів масової інформації…

–  Не звик себе афішувати та вихваляти. Зайвим це вважаю для людини. А ось геральдикою як специфічним історичним джерелом  зацікавився десь близько п’ятнадцяти років тому.  Став членом республіканського геральдичного товариства. Час від часу зустрічаємося, обмінюємося інформацією, одержаною не лише  з нашого фахового журналу, а  й від друзів-однодумців зі Львова та Донецька, де створені і діють потужні геральдичні осередки. Починав роботу із створення гербів трьох населених пунктів Кіровоградського району – це села Соколівське, Обознівка та Первозванівка на основі історичних довідок та інших фактографічних матеріалів. 2009 року став лауреатом обласної  премії у галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Панченка. Цікаво було працювати над створенням герба та прапора  Аджамки - села одного із найстаріших населених пунктів.  Консультував відомого краєзнавця, заслуженого вчителя України Василя Доценка – ініціатора створення власної символіки на території Гаївської сільської ради теж кіровоградського району, в якому створено найбільшу кількість в області гербів та прапорів.

– Мені відомо про вашу подвижницьку діяльність щодо  створення герба та прапора  Великосеверинівської сільської ради. Хотілося б почути щось цікаве з цього питання…

 –  Цією справою займалися разом зі мною заслужений архітектор України, член ради Українського геральдичного товариства, голова обласного осередку Віталій   Кривенко та місцевий краєзнавець Костянтин Шляховий  ( на фото). 21 березня цього року на зборах  Кіровоградського обласного відділення  Українського геральдичного тоівариства я представив три варіанти проекту символіки села. Після обговорення питання та внесення змін і поправок рішенням 15 сесії восьмого скликання та,  беручи до уваги засідання робочої групи комісі з питань впровадження символіки територіальних громад сіл, селищ міст області при Кіровоградській  обласній раді сьомого скликання від 23 травня,  сільрада вирішила затвердити герб села, авторами якого є автори: Кривенко, Філімонов та Шляховий, а також  опис та пояснення символіки села, Положення про порядок використання герба і прапора села. Допускається використання герба  при оформленні території села на час проведення свят, на грамотах, у краєзнавчих наукових виданнях в експозиціях музеїів, сувернірах, пам’ятних медалях, значках, що виготовляються сільрадою.

– Мабуть,  ви  глибоко вивчали історію села, брали за основу історичні дані.

– Авжеж.  Його засновником  був  Ігнат Увалов, за іншим переказом - Северин, від  імені якого й виникла назва села. У гербі села використано  гамований (гачкуватий хрест – один з давніх солярних  сонячних знаків у комбінації з древнім символом засіяного поля – ромбом з цяткою, що символізує ідею родючості та достатку. Срібна балка представляє Северинку, в гирлі якої розташовавне село. Колористика прапора розподілена відповідно до основних кольорів, використаних у гербі. Синій колір символізує чесність, вірність, бездоганність, що  відповідає стихії повітря, фігурально представляє небо.Зелений колір – надію, достаток, радість у фігуральному плані  - травяний луг а також родюче поле.Червоний колір символізує любов, мужність і сміливість, що  відповідає стихії вогню, а  у фігуральному плані  означає кров,  пролиту за віру і державу. Золото симіволізує християнські чесноти  - віру, справедливість, милосердя та мирські якості – могутність, сталість , багатство. Срібло символізує чистоту, правдивість.

Своєю чергою,  Андрій Гречило – голова УГТ,  доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України, член комісії державних нвагород та геральдики при Президентові України високо поцінував за результатами  Геральдично-вексикологічної експертизи від 14 травня 2018 року. роботу наших земляків-геральдистів ( цитую): « За змістом для герба розроблено варіант, у   якому вдало підкреслено географічне розташування села, його  історію та основний вид діяльності місцевих жителів. Затвердження такого герба дозволяє селу отримати самобутній символ. Обидва проекти прапора побудовано на основі елементів і колористики  герба. За колористикою у проектах герба і прапора дотримано всіх вимог геральдичної колористики. За композицією і оформленням загальне вирішення герба вдале і цікаве. Щит увінчано уніфікованою сільською короною, яка вказує на статус населеного пункту,  що дає змогу формувати разом з вже прийнятними гербами міст і сіл України цілісну систему місцевої геральдики, а оформлення герба відповідає основним вимогам  сучасного місцевого герботворення. Для прапора  полотнище має квадратну форму».

Про реалізацію колективного  задуму щодо створення  герба та прапора для власної  територіальної одиниці розповів під час телефонної розмови Великосеверинівський сільський голова Сергій Левченко: «Минулого року представники Великосеверинівської сільської ради відввідали День села на території Оситнязької сільської ради, яка входить до складу великосеверинівської громади, яка вже має свій прапор і герб. Подумалося про те, що й нам конче необхідно  було здійснити необхідну  організаторську та практичну роботу для вирішення цього питання. І ми цю роботу провели з відмінним результатом».А вже у червні цього року прапор Великосеверинівської ОТГ  майорів містами України  організатором якого став Леонід Балацький із Приютівської ОТГ.

– Протягом тринадцяти днів за підтримки Українського географічного товариства тривав трансукраїнський велопробіг,  протяжність якого становить  1447 кілометрів,   територіями Харківської, Полтавської, Кіровоградської,  Одеської, Миколаївської областей із заїздом до Добровеличківки-географічного центру України. – розповідає його учасник, вчитель географії  Великосеверинівської школи Віталій Дубовий.- І скрізь я розгортав прапор нашої громади, сповнений патріотичними почуттями.

Подивіться на ці фото – і побачите, які представники Кіровоградщини, щасливі від того, що ми – українці!»

Анатолій Саржевський

Фото автора

 

Поділитися у соціальних мережах:

Прочитано 127 разів

У Вас немає прав на написання коментарів. Будь ласка, авторизуйтесь або пройдіть реєстрацію на сайті.

Проектування, монтаж, підключення та сервісне обслуговування СЕС у Кіровоградській області